Верес Микола - ЧУПРИНЦІ (1978)

There are no translations available. Підступних куль розмірена черга Ліси під Львовом розітнула дзвінко, І вмить урвалась нитка дорога Життя Титана з іменем Чупринки... На стійці впав безприкладний стратег, Великий тактик, командир і геній Отих у крицю вилитих шерег, Що ціль — свободу мали на знамені. Плачу ж нема. І хоч важкий удар, — На полі бою сльози не пристали, — До пімсти кличе рвійністю фанфар Година смерти батька-генерала. Борець упав ... Та житиме порив Його наказу в бункері-землянці, В безмежжі степу, шелесті вітрів, У кроці й чині кожного повстанця. І він луна. Зі заходу на схід, На північ з півдня пострілів фермати Несуть гримляче рокіт-заповіт Кінчити битву, Лицарем почату. Пала вогнем Дніпра могутній лук, І Чорне море пінить, наче брага, У криках чайок — віщий перегук, В припливу хвилях — відгомін присяги. Присяги тих, чий згинув керманич, Та їм лишились переможні весла, Завзяття вдачі і рішучість віч Пройти шляхами, Вождь які накреслив. Летять вітри і тисячі відлунь Збирають всюди: на столичних площах, В садах Полтави, в горах понад ґрунь, Між гнівних сосен лісу Білогорщі. Вони пройдуть, безудержно пройдуть До віх світання крізь бурхливі води, Зірниця правди їм осяє путь, А силу в змазі воля дасть народу. Вони пройдуть, як месники за квіт Землі святої, зірваний катами, За кров на листі білогорських віт, Сім куль Парижу й бомбу Роттердаму. У рейс лінкор котвицю вже підніс, А море пінить. Промениться траса. Гримить присяга. Прапор. І девіз Чинів Євгена, Симона й Тараса!.. Визвольний. шлях. — 1978. — Кн. 3. — С. 356–357.