В.А.Ш. — НІ! (1950) Print
There are no translations available.

 


Коротке — Ні! Це слово грізне,

В нім непоборности вся міць.

В нас скорше кров із серця, бризне,

Ніж упаде сльоза з зіниць.

В нас на шляхах віків кривавих,

В боях за правду проти зла,

В огнях змагань, в пожеж загравах

Не одного вже  смерть взяла.

Вона у дім до нас заходить

І завжди в кут  Святий сіда —

Тому, напевно, щоб  в народі

Не гасла ненависть Свята,

Тому, напевно, щоб  ридання,

Перетопивши в  гордий гнів,

І ми вступали до змагання

За клич узявши грізне: — Ні!

Рішучість, гарт — розпуки замість,

Взяли і ми з  часів старих: —

Тих не оплакують  сльозами,

Що поривають  в бій живих! —

Хто там сказав — нема Чупринки?

Хто опустив  на щоглі стяг,

Коли ще пишуться сторінки

Його безприкладних  звитяг?

Коли в краю Його горінням

Зогріта з ворогом  борня,

Несе і нам, і поколінням

Красу овільненого  дня!  

Коли ні в  Юра, ні в Софії

Не чуть ще дзвонів жалібних,

То значить  хочуть Львів і Київ

Зустріть Його серед живих!

Коли Москва фанфар не грає

Про перемогу над  УПА,

То знай: на горло  їй ступає

 Грізна Чупринківська  стопа!

Хто ж там  сказав — нема Чупринки?

Хто ж опустив  на щоглі стяг?

Коли ще пишуться сторінки

Його безприкладних  звитяг!

Вірш  вперше надрукований у журналі «Сурма»  в листопаді 1950 року