• Фото Романа Шухевича
  • Фото Романа Шухевича
  • Фото Романа Шухевича
  • Фото Романа Шухевича
  • Фото Романа Шухевича
  • Фото Романа Шухевича
  • Фото Романа Шухевича
  • Фото Романа Шухевича
  • Фото Романа Шухевича
  • Фото Романа Шухевича
  • Фото Романа Шухевича
[1925] Табор на Соколі[1] PDF Print E-mail
There are no translations available.

 

 

Табор на Соколі

(На основі урядових звітів та записок Ген[ерального] Секр[етаря] Стану “Л[ісові] Ч[орти]”)

І. Підготовка. –

ІІ. Верх[овний] Пластовий Зїзд поручив Верх[овній] П[ластовій] К[оманді] зорганізувати оден обласний пластовий табор, у якім взялиб участь усі мужеські пластові куріні, через своїх представників. Зогляду на се, що ініціятива такого масового табору вийшла від нашого Люципера, милостиво нам пануючого Ярка І [Яреми Веселовського].[2] Організацією табору занялася наша Фамілія.

На нараді “Лісових Чортів” із скавтмастером [Іваном] Чмолою, дня 22 / ХІІ. 1925 ухвалено:[3]

1) Місце на табор треба конечно здобути в дібрах митрополита Шептицького[4].

2) Постаратися дістати від заряду Митрополичих дібр. відповідну скількість матеріялу, на побудування бараку, або принайменше добути дозвіл на відбудування шопи над потоком Свинним, а з другої сторони подбати про спровадження великих шатер (на 16. осіб) та повести акцію між курінями, на зібрання відповідних фондів на ту ціль.

3) Зорганізувати масовий табор, до котрого кождий курінь обовязаний бувби вислати щонайменше 1. гурток (7 пластунів)

4) В програму табору входивби інструкторський курс.

5) Відразу повести агітацію між курінями (при помочи преси та обіжників) для придбання фондів, харчів, приладдя, одностроїв – тощо. …

О площу старався Пікусь Пясецький. Завдяки прихильности о. прел[ата] Войнаровського, старання увінчались успіхом – кращим чим ми сподівалися. В часі великодних ферій, скавтмастер Чмола – в товаристві дир[ектора] дібр. Митр. Зальца оглянули 3. пропоновані площі, з яких вибрано поляну коло скали і потока Сокіл, найкращу бо, заслонену перед вітрами, суху – близько вузкоторової колійки та не заблизьку до Підлютого. (6 км – […][5] як вони нам вертаючим пізно до табору віддаля перед)

Адміністрація Митрополичих дібр винаймила 2. гектари тої площі на протяг 50 м. Контрактом мав займитися містоголова ВПК Др. К. Панківський в порозумінню з економічним реф[ерентом]; контракт ще дотепер не зроблений – видно чекає на фахівця з поміж нашої Фамілії. –

Вже в часі табору винаймлено у господаря Сенича з Ясіня дорогу від тору колійки до табору на протяг 10 літ. –

Трудніше йшло діло з курінями. Проєктів з членами було 3. 1) Юрка Пясецького (довгі бараки з головним входом). 2) Михайла Пєжанського (шестистінні комори).

3-тий накінець комбінувати з тих двох і зробити щось посередне. Кошта будови обчислено на 2000 зол. (два куріні і кухня). Круглий матеріял одержано по довгих стараннях Піка Пясецького і Фамілій – від заряду митр[ополичих] дібр даром – а також старанням того заряду одержано тесаний матеріял на кредит. Будову розпочато в червні був там тов[ариш] Станько а опісля поїхав туди надзирати за будовою наш Пікусь.

Мимо його усильних змагань в тому напрямі (підчеркую, бо злосливі говорили, що в напрямі поїдання подвійних, зміцнених порцій у п[ані] Струмінської в Підлютім – прим[ітка] Г. гекр) будова не була на час готова, та в часі табору мусіли її ще закінчувати пластуни.

Приготуванням табору спершу займався Ромко Мармаш (був тоді містолюципером) а від марта[6] Андрій Охримович (реф[ерент] таборів ВПК) в порозумінням з Чмолем і з Люципером. Вже в лютім видано обіжник куріням про табор а в весняних числах Молодого Життя поміщено ряд обіжників та агітацийних статей.

Визначено вкладку в сумі 15. зол[отих]. Платну в 3. ратах. 1. рату 5 зол[отих] Призначено на будову, ІІ. На закуплення інвентаря а ІІІ. на харчі. (Осудіть отже потомні, як[7] чи могли бути ситі і оправдайте факт ходження до п[ані] Струмінської на вижирки).

Крім того одержано від кількох інституцій дари в готівці і харчах.

Проф[есор] Чмола уложив програму інструкторського курсу, в якого склад ввійшли: впоряд, картографія, орієнтація, розвідча служба, знакування, мірництво (се викладав наш Пік), санітарна служба (Др. Макарушка наш великий симпатик), легка атлетика (“шіспи” Волинець), піонірка і таборництво (Люципер), знакування викладав [Роман] Мацюрак. –

Присутних в Таборі Лісових Чортів було 21. ось вони:

1)      Люципер Ярко І. (обозний)[8],

2)      Студинський Юрко,

3)      Пікусь Пясецький,

4)      Охримович Андрій,

5)      Мурський Володимир,

6)      Охримович Степан[9],

7)      Кравців Богдан,

8)      Салик Степан,

9)      Барановський Роман,

10)  Мриц Іван,

11)  Кархут Василь,

12)  Зубенко Іван,

13)  Юліян Воробкевич,

14)  Грушкевич Тарас,

15)  Бачинський Марко,

16)  Стернюк Богдан,

17)  Щуровський Степан (він був господарем),

18)  Мацюрак Роман,

19)  Цегельський Юрко,

20)  Шухевич Роман,

21)  Раковський Мирослав.

Принято в таборі двох нових, а саме: Масюка Володимира і Айхлєра Мартина. ® з кінцем табору, а серед табору пятьох: Барановського, Шухевича, Бачинського, Воробкевича та Грушкевича. Разом під час табору принято сімох.

Центральний державний історичний архів України у Львові. – Фонд 389. – Оп. 1. – Спр. 849. – Арк. 3 зв. 5. – Оригінал. Рукопис.



[1] Запис в книзі протоколів між 6. 06. 1926 р. та 2. 10. 1926 р.

[2] В документі псевдо обведене зеленим олівцем.

[3] В документі речення відзначене червоним олівцем.

[4] В документі речення підкреслене зеленим олівцем.

[5] Невідчитане слово.

[6] Березня.

[7] В документі слово закреслене.

[8] В документі три слова обведені червоним олівцем.

[9] В документі всі слова, починаючи від прізвища та ім’я Охримовича Степана та закінчуючи Раковським Мирославом підкреслені зеленим олівцем.

 

 

 

 

Створення сайту - Микола Шевчук © 2009-2010