Родивсь на світ для жертви й крови,

Боровсь, змужнівши, аж до гробу —

Во ім’я волі і любови,

За наше всіх святе добро.

Щоб вільний  був наш рід великий,

Земля багата з  краю в край,

Щоб з вежі Львова гордо кликав

Дзвін волі ген, аж по Дунай!

Щоб Прип'ять, Буг, Кубань із Сяном

Злились в-одне, як рідна кров,

Щоб раб нарешті  став вже паном,

А серцем — Київ і Дніпро!

Родивсь і згинув, боротьбою

Захоплений з  юначих днів.

І вів когорти  за собою

На Київ древній, через Львів.

Хвала Тобі, Герою, й слава

Від наших серць, усіх земель,

Що творять  вкупі нам ДЕРЖАВУ

З Карпат до Каспію пустель.

Ми Твій наказ, УПА Титане,

Сховаєм в душах  і серцях,

Щоб, слушний  час коли настане,

Твій чин довести  до кінця.

Чікаго, 12. 12. 1964.