Був наказ: До походу! До зброї —

Україна розп’ята в вогнях!

Кожна хата родила героїв,

Месник руку могутню підняв.

Був наказ, як гаряче залізо —

І слова  стали чином живим!

Боротьба  — стала чести девізом —

Месть горіла завзяттям грізним!

Залунав у просторах так гордо

Віщий гомін хоробрих боїв —

Рознеслись  стогромним акордом

По світах ідеали Твої!

Ще мент і Твій голос владарно,

Загримить на руїнах Кремля,

І напише колонам ударним

Пісню слави розкута земля!

В Україні, 2. X. 1947.